Творчий вечір Василя Пясецького

Творчий вечір Василя Пясецького

25 січня в Києві пройшов творчий вечір відомого фотокореспондента Василя Пясецького.

Василь Іванович пройшов майже піввіковий шлях фотокора, два десятиріччя був відповідальним секретарем фотосекції при творчій спілці журналістів України. Його найкращі роботи, як майстра жанрових (художніх) і портретних знімків, публікували найбільші друковані видання України й колишнього СРСР.

У 1986 році нагороджений найвищою відзнакою Спілки журналістів України – премією «Золоте перо».

Був учасником міжнародних фотовиставок – «Інтерпресфото» (1975, 1977) й інших. Роботи київського фоторепортера експонувалися у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку (США) у вересні 1986-го, а також 2006 року в Барселоні й Мадриді (Іспанія) на виставці «І стався Чорнобиль». Серед відомих людей і світової слави особистостей, яких зафіксував об’єктив фотокамери Василя Пясецького в різні роки активної професійної діяльності – Олег Антонов, Павло Попович, мати Юрія Гагаріна, Іван Кожедуб, Дін Рід, Збігнєв Бжезінський, В’ячеслав Чорновіл…

Ось як прокоментувала одна з учасниць ювілейного вечора свої враження о фотознімках Пясецького: «Мені пощастило побачити своїми очима безліч фотографій. Однак ті, що демонструвалися сьогодні на екрані, зробили мій день! Якщо справа людини — в його душі, то ця душа і дивиться на нас з його робіт.

Фото знаменитих спортсменів, виконавців, просто дітей, пейзажі, міста, дороги поставали перед нашими очима. І здається, ми проживали з цією людиною все життя. Ці сотні кілометрів фотоплівки стали його життєвою дорогою «.

Окрім того, на творчому вечорі, увазі відомих журналістів і громадських діячів була представлена газета “Схiд та Захiд разом”.

Ліна Кущ, перший секретар Національної спілки журналістів України, відповіла на декілька питань з приводу якості газети.

Що ви думаєте щодо наповнення газети «Схід та Захід разом»? На скільки актуальні та цікаві матеріали саме для мешканців Сходу?

Я бачила лише один номер, на жаль не бачила всі номери, тому не можу зробити висновок загалом про наповнення. Але, з того, що я бачила, мені сподобалось, що газета містить авторські матеріали, є оперативна аналітика, представлена інформація про життя самих мешканців Сходу, безпосередньо представлені самі люди, а не просто загалом якісь цифри і загальна інформація. Тому, я вважаю, що такі відомості вони дуже потрібні, тому, що люди хочуть читати про самих себе, про те, що відбувається навколо них, щоб їм пояснювали, чого варто чекати і як події загалом в України відбиваються на їхньому житті.

На скільки, на ваш погляд, є необхідність в додатковій інформації на Сході України?

На Сході зараз склалася така ситуація, коли недостатньо україномовної інформації і преси, яка висловлює позицію держави загалом. Через відомі обставини, там утруднено поширення преси звичними каналами (кіоски продажу чи укр. пошта), утруднено пересування взагалі і друк та поширення газет, утруднено збір інформації і робота журналістів. Тобто, неможливо уявити, що як раніше, журналісти обласної редакції сидять в одному обласному центрі і їздять по всій області готуючи матеріали. Це тепер неможливо і тому треба збирати інформацію на місцях і шукати людей, які будуть цю інформацію давати. З огляду на те, що настільки змінилися ці обставини, відомо, що і телеканали у прифронтовій зоні це мовлення телеканалів російських або телеканалів з боку окупованої території, переважно. Тому людям не вистачає об’єктивної, оперативної, достовірної інформації про те, що відбувається з ними і поруч із ними і тому багато таких газет ніколи не буде і не буває.

Автор фото: Володимир Тарасов

 


Больше интересных материалов

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *