РАЗОМ ЛЕГШЕ, РАЗОМ СИЛЬНІШЕ

«Таємний щоденник Симона Петлюри»: стрічка, що розвінчує радянські міфи

6 вересня в українських кінотеатрах відбулася прем’єра стрічки, присвяченої одній з найбільш неоднозначних постатей української історії – Симону Петлюрі. Фільм під назвою «Таємний щоденник Симона Петлюри» розвінчує пропагандистські міфи, що були створені довкола отамана військ УНР радянською, а пізніше й російською владою.

Режисером історично-біографічної картини «Таємний щоденник Симона Петлюри» став Олесь Янчук, а за сценарій відповідав Михайло Шаєвич. Сюжет фільму базується на останніх роках життя головного отамана військ УНР і лідера Директорії УНР Симона Петлюри, перебуванні героя у паризькій еміграції до моменту його вбивства українським анархістом Самуїлом Шварцбардом.

У фільмі використано художній прийом «щоденника». Завдяки цьому глядач може зануритись в атмосферу часів та відчути події того короткого періоду, коли Україна здобула незалежність, але не змогла її втримати. Оскільки для написання сценарію було використано не художню літературу, а спогади, мемуари та наукові роботи істориків про Петлюру, то на екрані можна спостерігати не лише головного героя, але й ті часи, коли існувала Українська Народна Республіка та відбувалися драматичні для української історії визвольні змагання.

Автори фільму розповідають, що прийом, використаний у фільмі, є моментом художньої правди і дозволяє продемонструвати переплетення останніх днів життя Петлюри, план його знищення та історичні моменти в країні. Водночас герой постає перед глядачами у різних образах. Адже він був не лише головним отаманом УНР, вояком, державником і патріотом, але чоловіком і батьком. Тож окрему увагу сценаристи приділили його стосункам із дружиною та донькою.

Головні ролі у стрічці отримали Сергій Фролов, який зіграв С. Петлюру, Ірма Вітовська (дружина Петлюри Ольга), Борис Бенюк (Михайло Грушевський) та Євген Нищук (Володимир Винниченко). За словами режисера картини, відбір актора на головну роль був достатньо складним. Оскільки він хотів бачити поєднання гарних акторських здібностей та зовнішньої схожості на Петлюру. Янчук вважає цей робочий момент своєрідним іспитом. Адже у попередніх його роботах глядачі вже неодноразово помічали схожість акторів зі своїми героями. Загалом на роль Петлюри розглядали п’ять кандидатур.

У центрі уваги фільму також постають єврейські погроми, у яких більшовики звинуватили Петлюру. Завдяки цим звинуваченням довкола постаті отамана вибудувалася ціла низка радянських міфів, що мали на меті демонізувати Петлюру. Оскільки декомунізація історії України та розвінчання подібних міфів є важливим моментом, то сцена суду над вбивцею Петлюри, його виправдання, покази свідків, а також підготовка процесу співробітниками НКВС стають потужними методами боротьби під час інформаційної війни. Симон Петлюра уособлював можливість України стати незалежною. Адже коли він емігрував до Парижа, то фактично став прем’єр-міністром українського уряду та очікував свого повернення до України. Знищивши С. Петлюру, було знищено надію на незалежність.

«Таємний щоденник Симона Петлюри» сподобається не лише любителям історичних та біографічних фільмів. У картині вдало поєднано художні прийоми та трагічні моменти української історії. Це варто побачити, щоб глибше зрозуміти суть і складність боротьби за незалежність у минулому столітті.

Ольга Ліхобабіна