Там, де є Кока-кола, є і «Карітас»

Там, де є Кока-кола, є і «Карітас»

«Карітас» – чи не найбільший міжнародний благодійний фонд світу. Нині він діє у 165 країнах та щороку надає допомогу 24 мільйонам людей на території 200 держав. Не оминув своєю діяльністю фонд і Україну. Зокрема, після анексії Криму та окупації Донбасу працівники Карітасу з усіх сил намагаються допомогти постраждалим у конфлікті та не залишаються осторонь проблем внутрішньо-переміщених осіб. Про те, що таке Карітас, які його напрями діяльності та програми, що є актуальними на сьогодні, ми говорили із президентом «Карітас України» Андрієм Васьковичем та керівником міграційної служби «Карітас України» Григорієм Селещуком.

Щоб говорити про створення «Карітасу» як такого, потрібно йти дуже далеко. Адже «Карітас Інтернаціоналіс» пускає своє коріння ще у XIX ст. Тоді за ініціативи священиків у Німеччині зародилася ідея допомагати соціально-потребуючим людям у формі структурної роботи. Це швидко набуло популярності спочатку по всій Німеччині, а за досить короткий період часу поширилося у Швейцарії, Австрії та інших німецькомовних країнах. Ініціатива розрослася у досить велику мережу в багатьох країнах. Сьогодні її центр знаходиться у Ватикані. Між собою працівники часто жартують – там, де є кока-кола, є і «Карітас».

«Карітас України» почав свій розвиток ще на початку 1990-х років. Такий розвиток міжнародного фонду в Україні став наслідком тих формаційних процесів, які відбувалися в країні після розпаду СРСР. Наслідком певних соціальних потреб, які виникли у людей спонтанно. Перші акції «Карітасу» в Україні були на рівні поодиноких людей, які почули про цю ідею, коли були десь за кордоном, і доносили цю ідею до всіх українців. Тоді основними завданнями для фонду було роздавання гуманітарної допомоги та кухні для потребуючих людей, які не мали засобів, щоб самим себе прогодувати. Після прояву такої першої активності українців у середині 1990-х років «Карітас» в Україні почав структуризацію. Тоді ж у Києві створили національний офіс, а вже через декілька років його філії були у багатьох містах країни.

Після прийняття «Карітасу України» до міжнародної «сім’ї» «Карітас Інтернаціоналіс» його керівництво задумалося про вироблення стратегії. На загальних зборах виокремили три, а згодом чотири основні напрями, які мали стати пріоритетними для роботи всіх його підрозділів по країні. Навіть сьогодні ці напрями залишаються такими ж актуальними, що вказує на стабільність та якісний розвиток його роботи. Отож, першим напрямом діяльності «Карітасу України» стало здоров’я людей, так звана «домашня опіка». Це піклування про одиноких людей – паліативна допомога, а також піклування про людей, які є ВІЛ-позитивними або хворіють на СНІД. Другий напрям – допомога дітям та молоді у тяжких життєвих обставинах. Третій – міграційний напрям. Сюди відносять усі проблемі, пов’язані з міграцією. Декілька років тому це, в основному,  були проблеми людей, що вимушено поїхати на заробітки за кордон, залишивши свою сім’ю вдома. Тоді їхні діти були матеріально забезпечені, але не мали достатньо опіки. Проблеми людей, які виїхали, але не змогли прижитися у новій країні, і їм потрібна була допомога, щоб повернутися додому. Також до цього напряму входять проблеми торгівлі жінками та людьми загалом. Іще одним пріоритетом фонду є піклування про людей з особливими потребами.

Такими були основні напрями роботи «Карітасу України» до 2013 року. Але у 2013 році розпочався Майдан, потім анексія Криму та військові дії на Донбасі. Фонд швидко зреагував на події в країні та почав багато проектів для внутрішньо-переміщених осіб, для тих, хто постраждав від військових дій. За минулі два з половиною роки вдалося допомогти близько 400 тисячам людей, які є ТПО у різних містах країни. У цей же час «Карітас» активно розбудовував свою базу на Сході, щоб мати можливість краще та оперативніше допомагати постраждалим.

На сьогодні по всій буферній зоні діє три великі «Карітаси» – у Маріуполі, Краматорську та Запоріжжі, проте кожен із них має свій сектор відповідальності. Також «Карітас» на Сході діє у Харкові та Дніпрі, Мелітополі та Кам’янському. Загалом робота фонду на Сході має кілька ключових компонентів. По-перше, це те, що стосується харчування людей. З цією метою працівники роздають їм продуктові набори, які розраховані на родину з двох  людей і можуть забезпечити їхнє харчування протягом 2–3 тижнів, та кошти, якими людина вільна розпоряджатися сама. По-друге, у працівників фонду є програми, які спрямовані на покращення житлових умов. Найперше, що вони робимо у цій сфері – закуповують та розвозять паливо на зиму. Це можуть бути брикети чи дрова. Так само вони виділяють людям кошти на те, щоб ті могли закупити все необхідне для покращення житлових умов. Ці кошти виділяються без будь-яких жорстких обмежень. Люди можуть придбати все, що вважають за потрібне для себе. Також у фонді є гроші, які виділяється цільовим призначенням на ремонт пошкодженого житла. Якщо людина не в змозі сама його відремонтувати, то працівники фонду закуповують найнеобхідніші матеріали (найчастіше це вікна), організовують бригаду, яка і проводить цей ремонт. Крім того, існує декілька програм, які спрямовані не лише на те, щоб люди отримували допомогу та жили з неї, а й на те, щоб якось самостійно облаштовували своє життя.

Окрім такої матеріальної допомоги, люди потребують і консультаційного супроводу. Це, насамперед, різного роду психологічне консультування, подолання посттравматичного синдрому. Адже будь-яке переселення зі своєї домівки вже завдає травмуючого впливу. У цьому контексті в спеціальних центрах існує багато програм для дітей, де із ними займаються поведінковою та арт-терапією. Крім дитячих груп, є змішані батьківсько-дитячі групи, групи для дорослих та індивідуальна психологічна допомога.

Якщо говорити про спеціалізовані центри, то у Дніпрі, наприклад, створено єдиний соціальний центр, де надаються різні соціальні послуги, що потрібні людям, котрі є ТПО чи місцевими мешканцями. Концепція цього центру цікава тим, щоб там не лише надають послуги, які фонд може забезпечити, а й збирають інформацію про те, де ще у місті державними або іншими службами надається допомога. Робиться це для того, щоб людину, яка прийшла в центр, можна було скерувати конкретно до того місця і тієї особи, де вона її точно отримає.

У Харкові ж увагу більше закцентовано на допомозі у пошуку роботи. Там людей вчать писати резюме, проводять тренінги, на яких розповідають, як поводитися під час співбесіди та ін. Таким чином, працівники фонду збільшують шанси вище названих осіб знайти собі роботу. Також надається можливість опанувати нову професію. Адже є люди, які б хотіли змінити свій фах, але не наважуються на це! Тоді вперед, зараз саме час. Фонд і в цьому допомагає. Другим напрямом працевлаштування влаштування є гранти, які «Карітас» надає людям, що хочуть відкрити власний бізнес або відновити той, який залишився на непідконтрольній території. З метою супроводу таких людей у Харкові відкрили бізнес-центр, де усі охочі мають можливість доступу до комп’ютерів та комфортного місця роботи. Там знайомлять з іншими людьми, з якими можна розробляти свої ініціативи та плани  на майбутнє. Крім того, у центрі часто проводять різноманітні тренінги. Це інноваційний підхід у соціальній роботи в Україні, який дає людям шанс досягти бажаного самим, а не сподіватися на чиюсь допомогу.

Автор: Наталія Московець

Корисні контакти:

«Карітас» Маріуполь – вул. Італійська, 90, тел. 096 586 01 02;

«Карітас» Краматорськ – просп. Миру, 5, тел. 066 993 28 00, 063 826 50 03, 067 163 26 80;

«Карітас» Кремінна – вул. Лиманська, 51 (Куйбишева, 51), тел. 0996623404;

«Карітас» Харків – вул. Ярослава Мудрого, 15, тел. 050 400 68 71;

«Карітас» Дніпро – вул. Кабардинська, 5, тел. 098 665 73 88, 095 459 55 20, 063 920 41 15;

«Карітас» Кам’янське – просп. Комсомольський, 1А, пров. Більшовицький, 3, оф. 102,
тел. 0991274115, 0685607388; 0992667574, 0953181033, 0663224233;

«Карітас» Запоріжжя – вул. Семафорна, 8, тел. 050 322 46 00, 097 20 22 098.

 Автор: Тетяна Люта


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *