Що змінить закон про деокупацію Донбасу

Що змінить закон про деокупацію Донбасу

Через півроку переговорів та узгоджень в Україні з’явився закон про відновлення суверенітету над окупованими територіями Донбасу. Верховна Рада ухвалила закон, який скорочено називають «законом про реінтеграцію та деокупацію Донбасу», 18 січня, після трьох днів дебатів та багатьох правок. Проте, не всі політики та експерти сприйняли законопроект як засіб посилення позицій України. Частина переконана, що він обмежує права мешканців прифронтових районів та надає зайві повноваження Президенту. Про що ж йдеться у новому законі?

Верховна Рада ухвалила закон «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» 18 січня, за його ухвалення проголосували 280 депутатів.

Згідно з новим законом, Україна визнає Російську Федерацію країною-агресором та перекладає на неї усю відповідальність за те, що відбувається на окупованих територіях. Також зазначено, що збройна агресія з боку РФ розпочалася із неоголошених та прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших збройних угруповань Росії. Крім цього, країна-агресор сприяла та підтримувала терористичну діяльність незаконних збройних формувань на Донбасі.

Дати окупації в новому законі не прописані, проте міститься посилання на раніше ухвалений закон, в якому початок збройної агресії визначений датою 20 лютого 2014 року. А тимчасово окупованими територіями Донбасу визнана та частина України, де збройні формування Російської Федерації та незаконні збройні угруповання встановили та здійснюють контроль. Однак, документ не містить повного переліку тимчасово окупованих районів, міст, селищ тощо. Він буде визначатися Президентом України за поданням Міністерства оборони. Своєю чергою, Міноборони враховує пропозиції Генерального штабу ЗСУ. Цей момент є доволі неоднозначним, про що кажуть експерти. Так, експерт корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика» К. Матвієнко зазначає: «Не визначена ні дата окупації, ні те, які території є окупованими. Це покладається на Генштаб. Тобто, закон має якийсь політичний сенс, але жодного практичного наслідку не має».

Серед головних переваг та позитивних моментів у законі, перш за все, виділяють офіційне визнання Росії окупантом та агресором. Тож тепер українська влада має підготувати «консолідовану претензію» до РФ за збройну агресію та окупацію вже на міжнародному рівні. Таким чиним, законодавство має змінити ставлення західних партнерів та міжнародних організацій до Росії та посилити позиції України на міжнародній арені.

Другий важливий момент – визнання території Донбасу тимчасово окупованою. Новий закон апелює до документів ООН, які зобов’язують окупанта утримувати територію. Таким чином, Росія несе відповідальність за все, що відбувається на непідконтрольних Україні територіях. Сюди входить водопостачання, виплата пенсій, забезпечення населення продовольством. Раніше за це була відповідальною Україна, хоча і не мала фактичного доступу на тимчасово окуповані території. Крім цього, за всі скоєні злочини на Донбасі тепер також відповідатиме РФ.

Серед позитивних пунктів закону — перекваліфікація АТО у «заходи для відновлення суверенітету, стримування та відсічі російської агресії». Відповідно до закону, військові мають право застосовувати зброю «у разі крайньої необхідності» на всій території Донецької та Луганської областей. Експерти зазначають, що саме ці пункти «розв’язують руки» українським військовим та дозволяють їм повноцінно обороняти країну.

Ще одним важливим моментом є Мінськ. Так, у Мінських протоколах серед підписантів є «представники ОРДЛО», тобто Захарченко і Плотницький. А РФ в тому ж самому Мінську виступає у ролі спостерігача і посередника. Згідно ж нового закону, ОРДЛО перекваліфіковано на «окупаційну адміністрацію РФ», а сама Росія визнана окупантом та агресором. Крім цього, у законі «Про особливості державної політики» не згадані Мінські угоди, протоколи та резолюція Радбезу. Таким чином, Мінські домовленості не передбачені державною політикою.

Однак, окрім позитивних моментів, закон містить й доволі неоднозначні пункти, які вже потрапили під критику як експертів, так і політиків. Депутат від БПП Мустафа Найєм зазначив, що законопроект занадто розширює повноваження Президента та військових силовиків, що суперечить Конституції України. Адже у законі зазначено, що Президент має право залучати сили і засоби для відсічі агресорові без дозволу парламенту. Проте М. Найєм наголошує, що президентські повноваження може визначати лише основний закон. Щодо військових силовиків, то тепер вони матимуть право використовувати житло, землю, транспорт і засоби зв’язку громадян для своїх потреб, однак за попередньою згодою громадян. Закони-про-деокупацію-інфографіка-1.1-001

Також закон дає право військовому командуванню призначати військово-цивільні адміністрації та регулювати рух товарів через лінію фронту. А командувач об’єднаних сил за потреби може дозволяти або ж забороняти в’їзд людей на тимчасово окуповані території. Ці положення прокоментувала експерт Центру інформації з прав людини А. Луньова: «Дійсно, в законопроекті на етапі другого читання були закладені серйозні ризики щодо дотримання прав людини як на окупованій, так і на підконтрольній території України. Про що йдеться: передовсім це надвеликі повноваження силовиків у районі здійснення заходів для забезпечення національної безпеки та оборони. Ці території не обмежуються, а повноваження військових і силових структур при цьому дуже широкі».

У Раді Федерацій РФ вже також встигли відреагувати на прийняття «деокупаційних» законів Верховною Радою. Голова комісії Ради Федерації Росії О. Пушков зазначив, що законопроект нібито підриває Мінські домовленості, а також дозволяє П. Порошенку використовувати армію для придушення народних протестів. Також його здивував той факт, що Україна визнає Росію агресором, проте не поспішає розривати дипломатичні стосунки між Києвом та Москвою. Своєю чергою, МЗС Росії вже попереджає про «ескалацію» внаслідок ухвалення закону про деокупацію Донбасу.

На момент виходу газету у друк, 22 січня, Президент України П. Порошенко ще не підписав новий закон, хоча депутати проголосували за його прийняття ще 18 січня. Відповідно – наразі закон не набув чинності.

Ольга Лихобабина

 


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *