РАЗОМ ЛЕГШЕ, РАЗОМ СИЛЬНІШЕ

Реабілітація мандрами: як українки після участі в АТО світ підкорюють

Вже дев’ять місяців українські учасниці АТО мають можливість подорожувати та відпочивати в Україні й за кордоном завдяки ініціативі «Мандри ветеранок». Творці проекту кажуть, що створили його для того, щоб ветеранки знаходили нові контакти та можливості для реалізації себе. Щоб вони на власні очі побачили той демократичний світ, чиї цінності захищають. А світ, у свою чергу, побачить наших жінок, які вже стали легендами та готові розповідати всю правду про війну в Україні.

Одна із творців проекту, журналістка Леся Москаленко, розповідає, що ідея створити таку ініціативу виникла дуже несподівано – під час перегляду фільму «Невидимий батальйон», який розповідає про жінок-учасниць АТО.

«У фільмі був один момент, у якому жінка з посттравматичним синдромом проходить реабілітацію в якомусь чи то санаторії, чи то спеціальному центрі. Все так якось понуро. Вона ходить порожніми коридорами, одиноко лежить у ванні. І мене це навіть з екрана ввігнало в дивний стан. Можливо, це був художній прийом, щоб передати душевний стан цієї жінки. В такому разі авторові все вдалося. Але в той момент я раптом подумала, якою могла б бути реабілітація. Якісь там моря, океани, джунглі та гори. Все так кольорово, натхненно! Так і почалася наша робота над проектом і втіленням його в життя», – згадує Леся Москаленко.

Ісландія: перезавантаження


Найбільший ажіотаж за весь час існування проекту навколо себе здійняла поїздка до Ісландії. Організатори щодня отримували по 100 заявок, а сам відбір зайняв багато часу.

«Ісландія була однією з моїх мрій! І я, не вагаючись, погодилася на участь у проекті. Бо навряд чи змогла б собі дозволити таку самостійну подорож. Для тих, хто на війні, тревел-проект – це перезавантаження, відпочинок; для тих, хто вже повертається у мирне життя, це додатковий бонус до адаптації, зменшення асоціальних проявів, пошук нових себе. Корисний проект. Сподіваюся, про нього дізнаватимуться все більше людей та організацій, долучатимуться різні компанії, готелі і меценати», – розповідає Яна Зінкевич, доброволець-медик, засновниця та командувачка медбатальйону «Госпітальєри».

Вражень вистачить усім!

Проект «Мандри ветеранок» особливий. Перший пріоритет на поїздку мають ті жінки чи чоловіки (так-так, чоловіки теж можуть бути учасниками проекту, про це ми розкажемо далі), які воюють та вже втратили когось на війні. До прикладу, жінка, в якої чоловік помер в зоні АТО, а вона пішла воювати на його місце. Наступний пріоритет за жінками, які воюють. Далі – вдови загиблих із дітьми та родини ветеранів, які воювали та воюють зараз.

Лариса Кирикович – Народний Герой України, керівник медичної служби Української Добровольчої Армії. Цікаво, що на фронті «мамою» жінку кличе не лише її власний син Ярослав, який також воює на Донбасі, але й інші бійці. Адже саме такий у жінки позивний: «Мама Лариса» або просто «Мама». Відповідне псевдо також у її чоловіка – військового медика Юрія Кириковича – «Батя». Чи не єдиною можливістю перепочити за чотири роки війни для жінки стала несподівана подорож Європою, куди вона вирушила в лютому цього року.

«Спочатку мені запропонували подорож на новорічні свята. Я була на передовій і поїхати не змогла… Але пізніше мала відпустку – і погодилася. Але мене не залишала думка: чому я?! Можливо, це занижена самооцінка… До останнього не вірилося, що я їду. Що є люди, які хочуть у такий спосіб відірвати мене від війни, хоч на тиждень дати мені відволіктися та поринути у мирне, скажімо так, райське життя. Але ось аеропорт… І ми вже летимо до Мілана. В автобусі наш гід Валентина розповіла усім, що тут є дівчата прямісінько з передової, із зони АТО. І нас зустріли оплесками, теплом, у людей на очах були сльози, нас просили розповісти про себе. Ми проїхали частинку Італії. Потім нас зустрічала Франція. Мирне небо, чисте повітря, сонечко, море… Ти ніби у раю! Це щастя. Мене досі переповнюють емоції. Також Монако, Монте-Карло, крізь Альпи дорогою Наполеона. Це був неймовірний тиждень!»

Подорожі – найкращі ліки проти стресу

Чому «Мандри ветеранок»? Жодного сексизму чи дискримінації. Просто в першу чергу автори проекту загорілися бажанням відправити на своєрідну реабілітацію героїнь фільму «Невидимий батальйон». Проте вже за деякий час вони помітили одну закономірність. Коли телефонуєш героїні фільму і кажеш: «Ось є така нагода. Хочеш?» Ледь не всі відповіли: «Хочу!» Однак є одне «але». Після слів «хочу» майже завжди йшли наступні слова: «Тільки в мене є побратим чи посестра, яким це більше потрібно».

Засновники проекту кажуть, що люди, яким пропонували їхати, дуже цікаві. А їхні цінності дуже відрізняються від цінностей пересічної людини. Вони не хапають за першу ж можливість кудись безкоштовно поїхати. А намагаються дати шанс зробити це іншим. Саме тому ідея проекту трохи змінилася, і на реабілітацію тепер відправляють не лише жінок, а й чоловіків. Та й дуже часто ветеранки їдуть подорожувати разом зі своїми коханими.

Неважливо, їдуть відпочивати кудись жінки чи чоловіки. Суть в іншому – у можливості, яка допомагає ветеранам російсько-української війни звести до мінімуму посттравматичний синдром, адаптуватися у мирному житті та забути про те, що вони пережили на Сході. А відгуки, які залишають про проект учасниці та учасники, підтверджують це: подорожі приносять радість, натхнення та нову силу до життя!

Коли у спогадах сяє сонце…

«Минуло трохи часу – і тепер я можу оцінити, що мені подарували «Мандри»? Бо іноді важко усвідомити глобальні речі в момент, коли вони відбуваються… Окрім крові, попелу, посмішок побратимів, горя втрат і буднів війни тепер у моїх спогадах і снах часто яскравим променем сяє неймовірне сонце Ісландії, в ритмі мого серця я чую прибій суворого і чистого океану, і мою душу зігрівають тепло і любов чудової сім’ї, що нас приймала, і щирість посестер, з якими ми мандрували загадковою і такою рідною для мене країною. Тіло моє зміцнилося після травм і важких операцій, саме в Ісландії я почала повертати колишню форму. Якби не ця подорож, мені було б важко усвідомити, як змінилося за роки війни моє сприйняття Всесвіту, моє ставлення до оточуючих мене людей. Льодовики Ісландії розтопили кригу в моїй душі. Я бачу, що крім війни, у світі існує гармонія спокою. Нехай ця гармонія лишиться зі мною під обстрілами. Не маю слів, щоб висловити все це! Просто відчуйте мою вдячність!», – розповідає Юля Паєвська, позивний «Тайра», парамедик, командир та засновниця «Янголів Тайри» ASAP EMC.

Якщо ви знаєте тих, кому проект «Мандри ветеранок» може допомогти, то поділіться інформацією про нього. На сторінці у Facebook можна заповнити анкету та пройти відбір на наступні подорожі. Яскравих вражень!

Тетяна Люта