РАЗОМ ЛЕГШЕ, РАЗОМ СИЛЬНІШЕ

Про розіп’ятих в Іловайську хлопчиків

До четвертої річниці боїв за Іловайськ Управління Верховного комісара ООН з прав людини оприлюднило звіт «Про порушення прав людини під час подій серпня 2014 року».

За даними ООН, в Іловайську і прилеглих селах під час боїв було зруйновано 600 приватних будинків і пошкоджено 116 багатоповерхівок. Протягом трьох тижнів у місті не було світла, води і газу. Через обстріли була зруйнована лікарня. Люди не мали доступу до медичних послуг.

Також у звіті розповідається, що представники місії мали доступ на окуповану територію в Іловайськ у 2016 році. Зі слів місцевих жителів, яких вони опитали, у серпні 2014-го від обстрілів у місті загинули 36 цивільних осіб. Чотирьох нібито стратили. При цьому двох з них, говориться у звіті, «могли вбити» представники українських батальйонів, зокрема «Донбасу». Згадується навіть позивний добровольця – «Кат».

Правозахисники офісу комісара ООН у справах людини задокументували зі слів місцевих жителів Іловайська, що українські військові нібито катували і жорстоко поводилися з чоловіками віком від 30 до 66 років. Їх підозрювали у зв’язках з «озброєними групами» и корегуванні вогню. Більшість чоловіків нібито тримали у школі № 14 добровольці «Донбасу». Загалом від катувань постраждали 13 цивільних осіб.

Разом з тим у звіті зазначається, що у підвалі цієї школи було бомбосховище, де ховалися сотні мешканців Іловайська. Там же людям надавали медичну допомогу медики батальйону «Донбас».

Після виходу українських сил з Іловайська у дворі школи № 14 нібито знайшли поховання трьох осіб.

Народний депутат України Семен Семенченко, який на той час командував батальйоном «Донбас», не погоджується з висновками ООН. Про це він написав на своїй сторінці у Фейсбук. Семенченко вважає звіт необ’єктивним і закликає місію провести неупереджене розслідування.

– Я командував батальйоном «Донбас» під час Іловайських подій при першому і другому штурмі міста. У звіті описуються події, які нібито мали місце після другого штурму – 18 серпня 2014 року. 18 серпня батальйон Донбас виконав бойове завдання і увійшов в Іловайськ. 19 серпня я та ще кілька бійців були поранені і доставлені в Дніпропетровську лікарню імені Мечникова. Командування батальйоном після 19 серпня я передав своєму заступнику – підполковнику Власенку. За два дні мого перебування в місті ніяких вбивств і тортур мирних жителів не було. Навпаки, з ними ділилися харчами. Більшу частину бійців батальйону становили жителі Донбасу, які точно не мали ворожнечі до місцевого населення. Навпаки – вони прийшли його звільняти. Також я не знаю в нашому батальйоні людей  з позивним «Кат». На мою думку, такі «позивні» – плід уяви любителів розіпнутих хлопчиків і з’їдених снігурів.

Вважаю, що різним моніторинговим місіям ООН слід на п’ятому році вiйни зрозуміти, що опитування людей на окупованій території можуть проходити тільки під контролем органів спецпропаганди РФ і ФСБ РФ. Звідти всі ці дикі історії.

Дуже дивно, що всі ці місії за минулі чотири роки жодного разу не намагалися опитати колишніх бійців і командирів «Донбасу». Особисто я готовий до співпраці з будь-якими моніторинговими місіями і даю згоду на проведення будь-яких опитувань мене особисто. У 2014-2015 роках докладні свідчення мною також були наданi слідчим Генеральної прокуратури України. Що стосується рекомендацій ООН до Верховної Ради відновити роботу тимчасової слідчої комісії ВР, то я з цим повністю згоден. Тільки не для розслідування міфічних «злочинів ЗСУ», а для того, щоб змусити ГПУ і Порошенка припинити блокування справи і передати її для публічного розгляду у відкритому судовому процесі.

За 4 роки перебування у Верховній Раді я неодноразово відправляв листи у фракції і групи ВР з подібними вимогами й ініціював продовження роботи такої комісії. Однак більшості депутатів ВР не потрібна правда. Упевнений, що після зміни влади крадіїв і олігархів цю правду у відкритому суді зможуть дізнатися всі українці. Про реальні злочини і російських агресорів, і верхівки української влади крадіїв. Без розіп’ятих хлопчиків і з’їдених снігурів.

А моніторинговим місіям раджу дати відповідь на питання: що п’ятий рік робить на українському Донбасі і в Криму російська армія»?!