Почни з нуля: історії сильних жінок-переселенців

Почни з нуля: історії сильних жінок-переселенців

Протягом двох років на Донбасі триває збройний конфлікт. Наразі в Україні офіційно зареєстровано близько двох мільйонів вимушених переселенців. Проте, незважаючи на життєві потрясіння, українці вміють змінювати власне життя. Вони не лише знайшли в собі силу на кардинальні зміни, але й готові поділитись власним досвідом та порадами.

Оксана Саражевська заснувала власний мистецький фонд

«Не можна здаватися! Ти можеш зробити все, що захочеш».

Оксана родом із невеликого міста Червоний Лиман. Її перша спеціальність – перекладач з німецької та англійської мов та вчитель зарубіжної літератури. Але працювала вона у Горлівці зовсім в іншій галузі – на смолопереробному заводі. А пізніше, у 2010 році, у Донецьку був заснований фонд Ізоляція – неприбуткова недержавна платформа сучасного мистецтва. Саме до команди цього проекту приєдналась Оксана.

Навесні 2014 року у Горлівці почали з’являтись перші блокпости та озброєні бойовики. Через загрозу безпеці Оксана вирішила покинути Донбас. Це було нелегко, але велике значення мала підтримка рідних. Окрім цього, велике місце у житті Оксани посіла Ізоляція. З моменту переїзду до Києва, майже увесь свій час вона присвятила проектам фонду, спочатку у ролі друга команди. Проте вже у квітні 2016 року їй вдалося посісти місце директора проекту. «Це не лише велика честь, але й велика відповідальність», – зазначає вона.

За перший рік перебування Ізоляції в Києві було реалізовано понад 80 освітніх та художніх програм не лише в Україні, але й за кордоном. Другий рік став не менш результативним. Один із найбільших проектів – програма міжнародних резиденцій Architecture Ukraine (Київ-Маріуполь). Окрім цього, проект Ізоляції із вивчення Донбасу підтримав Фонд Прав Людини Посольства Королівства Нідерландів. А у Венеції відбулася презентація власного проекту Архітектура України. Наразі, Ізоляція отримує фінансування за рахунок грантів і пожертв та планує розвивати й надалі свою діяльність.

За словами Оксани, на сьогодні Ізоляція залишається платформою для рефлексій. Саме вона може порушувати актуальні питання про розвиток політичної ситуації в Україні та світі. «Головна ідея та місія – працювати над позитивними змінами в Україні, використовуючи культуру як інструмент» , – зазначила вона.

Вікторія Деккер створила проект для успішних жінок

«Не існує проблем, які неможливо вирішити! Кожна людина може стати тим, ким вона хоче».

У 2008 році у Донецьку Вікторія створила власне івент-агентство, яке спочатку спеціалізувалось винятково на організації весіль. Однак пізніше почали поступати замовлення на організацію великих корпоративних святкувань. Таким чином, невеличке агентство зросло до одного з провідних у Донецьку.

Але все змінилось у 2014 році. Вже під час активних дій на Майдані у Києві один за одним почали відмінятись проекти. З часом ситуація стала більш напруженою, тому у травні Вікторія з родиною прийняла рішення виїхати з міста. Свій вибір родина спинила на Києві, оскільки у столиці було більше пропозицій та можливостей для самореалізації.

При пошуку роботи основним було знайти заняття, яке б приносило не лише задоволення та стабільний дохід, але й користь незалежно від зовнішніх факторів. Так виник проект щодо підтримки жіночого бізнесу – Ladybiz, оскільки Вікторія вже мала великий досвід розбудови бізнесу з нуля та бажання допомагати людям. Головна місія – показати жінкам, що можна стати успішною бізнес-леді і поєднати цю роль із сімейним життям.

Наразі проект знаходиться на стадії адаптації навчального продукту до цільової аудиторії, розробляються нові навчальні програми та послуги. Також отримав розвиток новий напрямок – індивідуальний консалтинг із просування жіночого бізнесу. Для підтримки проекту Вікторія проводить безкоштовні майстер-класи та семінари, до яких може долучитись кожен бажаючий.

За словами Вікторії, один з найважливіших моментів в бізнесі – це адаптація до зовнішнього середовища: «Необхідно постійно бути в тонусі, мати зв’язок із зовнішнім світом та розуміти, що необхідно підлаштовуватись тоді, коли починають відбуватись зміни».

Оксана Галан заснувала школу для тварин

«Головне – нічого не боятися! А в цьому може допомогти улюблена справа».

Оксана народилась у Макіївці Донецької області. Там отримала й освіту, за спеціальністю вона інженер-будівельник. Проте з самого дитинства дуже любила тварин, тому після отримання освіти вирішила займатись улюбленою справою та почала вивчати поведінку тварин та методи її корекції.

Коли у місті вивісили російський прапор, Оксана вирішила залишити Макіївку. Зважаючи на специфіку своєї роботи, обрала Київ. Спочатку рік працювала вдома та займалась пошуком нових клієнтів. «Бажаючі вирішити проблеми зі своїми тваринами були й будуть завжди. Не кожному господарю потрібне дресирування. Натомість тварина, з якою буде комфортно жити, потрібна кожному», – зазначила Оксана.

Завдяки сформованій команді, яка володіє різними знаннями та досвідом, з’явилась можливість відкрити школу взаєморозуміння з тваринами під назвою «Pets&People». Наразі вони займаються різними питаннями, які не стосуються фізіології тварин. Серед них: годування, фізичний розвиток, проблеми поведінки, догляд, розміщення тварин вдома тощо.

У команді працює грумер – спеціаліст зі стрижки тварин, а також інструктор з фітнесу та фізіотерапії. Також Оксана намагається залучити до роботи нових спеціалістів, які б пасували команді не лише за професійними якостями, але й загальнолюдськими та ставленням до тварин.

У подальшому Оксана планує поширювати мережу власних шкіл у різних містах України: «Якщо ви займаєтесь тим, що вам дійсно подобається, то рано чи пізно ви зустрінете потрібних людей, які побачать, з яким захопленням ви виконуєте свою роботу».

Тетяна Ткаченко заснувала кулінарний стартап

«Необхідно розуміти, що не можна уникнути труднощів, але необхідно рухатись вперед та не звертати уваги на скептицизм людей, що вас оточують».

До 2014 року Тетяна жила у Луганську. За цей час вона встигла попрацювати у рекламі, маркетингу, банківській галузі, турбізнесі тощо. Із початком заворушень у Луганську, Тетяна разом із чоловіком поїхала на фестиваль до Львова. Здавалось, що на Донбасі усе швидко закінчиться, проте цього не сталося. Тому дорогою додому родина заїхала до Києва і вирішила залишитись у столиці.

Коли Тетяна разом із чоловіком подорожували світом, то постійно привозили оригінальні рецепти місцевої кухні та намагались адаптувати їх вдома. Тож, коли вони дізнались про існування проекту «Місцева їжа», то одразу ним зацікавились. Наприкінці червня Тетяна запропонувала організатором скуштувати свої лимонні курди, а у липні вони вже мали замовлення на 100 таких баночок. Так з’явився стартап «Гурманіяки». Його головна ідея – виробництво делікатесів, які є популярними у всьому світі, проте маловідомі в Україні.

Для створення стартапу довелось вкласти кілька тисяч гривень. За словами Тетяни, харчова промисловість такого плану не є занадто затратною, якщо розпочинати з невеликих партій. Нині такий бізнес дуже зручний, адже можна одразу отримувати дохід з кожної баночки.

Наразі Тетяна з командою вже робить не лише курди, у них є ароматизовані кулінарні солі: лимонна, малинова, томатна тощо, а невдовзі з’явиться в’ялене африканське м’ясо. «Зараз ми очікуємо на результати нашого бізнес-плану. Якщо отримаємо грант, то відкриємо обладнану кухню. А коли вже запрацює кухня, будемо працювати над сертифікацією усієї лінійки та виходити на роздрібні точки продажу», – зазначила Тетяна.

Анастасія Ларкіна відкрила кав’ярню

«Я лише описала концепцію закладу, про який мріяла, а через місяць отримала грант».

Влітку 2014 року Анастасія закінчила інтернатуру в медичному університеті у Донецьку. З серпня вона мала розпочати роботу за спеціальністю, проте цього не сталося через конфлікт на Донбасі. І вже у вересні вона разом із родиною була змушена виїхати до Хмельницького. Протягом тривалого часу Анастасія намагалась знайти роботу за спеціальністю, однак не змогла через брак вакансій.

З самого дитинства Анастасія мала захоплення – кондитерську справу. Дізнавшись про конкурс від УВКБ ООН та Крим SOS, вона вирішила взяти участь та створила бізнес-план власного закладу. Через місяць Анастасія отримала грант і відкрила кав’ярню «Love Cake».

Грант не надавав безпосередньо коштів, проте у його межах з’явилась можливість закупити необхідне обладнання для пекарні. Техніка, яку отримала Анастасія – це лише близько 5% від необхідної суми, але найголовніше, що цей грант став поштовхом до подальших дій.

Над проектом допомагали працювати мати та тітка. Майже усе зроблено власними силами, навіть дизайн інтер’єру та ремонт у приміщенні кав’ярні. За словами Анастасії, головне для початківця – мати підтримку.

На сьогодні у команді ентузіастів чимало багато планів для розвитку власного бізнесу. Здебільшого всі вони стосуються концепції: «Наш заклад є доволі традиційним, за винятком асортименту дієтичної випічки. Ми пропонуємо солодощі без цукру, борошна та жиру. І це користується популярністю». Тож у подальшому планується активний розвиток цього напрямку. Також на черзі співпраця із флористом. У планах — робити подарункові коробочки із квітами та десертами. За словами Анастасії, найголовніше – працювати над розвитком власного проекту, а в подальшому можна спробувати зробити мережу кав’ярень у різних містах України.

Автор: Ольга Лихобабина


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *