РАЗОМ ЛЕГШЕ, РАЗОМ СИЛЬНІШЕ

Міністерство у справах ветеранів: чергова ініціатива чи робота на результат?

Наприкінці лютого 2018 року Верховна Рада України прийняла постанову, у якій містилось звернення до Кабміну щодо створення Міністерства у справах ветеранів. Відтак ініціатива набула офіційного характеру, а вже 22 березня на сайті уряду з’явилося повідомлення про початок створення міністерства на базі Державної служби у справах ветеранів та учасників АТО. Чим має займатися міністерство, хто його очолюватиме і чому про це заговорили лише на четвертий рік війни?


Як мобільний додаток

В Україні й досі немає єдиної державної політики щодо ветеранів, а також відсутній єдиний центр, який би відповідав за її розроблення та реалізацію. Питання про надання різних послуг ветеранам вирішують 32 установи вищого рівня, до низки яких входять міністерства та держслужби. Усі послуги, що надаються, регулюються 176-ма нормативно-правовими актами. Реальний стан справ призводить до того, що отримання ветеранами послуг або пільг займає занадто багато часу та сил. Крім того, через необхідність відвідувати різні установи й кабінети ветерани не завжди знають про усі типи допомоги, на яку можуть претендувати. Таким чином, головною місією нового міністерства має стати централізація надання ветеранам послуг і спрощення усіх процесів. Насамперед, система повинна допомогти ветеранові отримати увесь пакет послуг якомога швидше і зручніше.

Ініціатори вбачають нове відомство у ролі «міністерства можливостей», яке стане координаційним центром і буде допомагати повертати ветеранів до нормального життя. Це стосується не лише надання пільг, але й реабілітації, медичного забезпечення, профорієнтації та соціалізації.

Для створення Міністерства у справах ветеранів не планують реформувати інші міністерства та відомства, які займаються справами ветеранів, та переймати на себе їхні функції. Адже кожен орган має свою зону відповідальності. Основне завдання – створити єдину систему обліку. Результатом такої роботи має стати електронна система з умовною назвою «Е-ветеран». Вона має працювати як банківські системи, що доступні навіть із мобільного телефону. Завдяки цій системі можна буде отримати різноманітну інформацію, послуги, допомогу тощо. Так, вона має спростити життя ветеранам та оптимізувати роботу державних органів. Перевагою такої системи є те, що не лише ветерани будуть знати про можливості, але й міністерство дізнаватиметься про реальні потреби людей.

Не плутати із соцполітикою

На сьогодні в Україні налічується близько 350 тисяч учасників бойових дій російсько-української війни. Проте Міністерство у справах ветеранів планує опікуватись й іншими категоріями населення, приблизна кількість яких складає близько 1,7 млн осіб. Серед них: особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни, учасники бойових дій, члени сімей загиблих та зниклих безвісти, особи, що мають особливі заслуги перед Батьківщиною, ветерани військової служби та інших силових структур, постраждалі учасники Революції Гідності, члени сімей постраждалих.

Проте такі категорії, як діти війни, ветерани праці, жертви нацистських переслідувань та жертви політичних репресій, залишаться у сфері опіки Міністерства соціальної політики. І ще одна проблема – відсутність чіткого визначення поняття «ветеран». Адже в Україні існує декілька законів щодо ветеранів військової служби. Тому виникає важливе завдання – підготувати новий комплексний закон про ветеранів, в якому буде подано чітке визначення цього поняття і виокремлено категорії ветеранів.

Нове міністерство має забрати до свого відомства близько 20 пільг, послуг та виплат. Серед головних завдань – забезпечення соціальної та професійної адаптації, надання статусів, сприяння працевлаштуванню та розвитку підприємницької діяльності, призначення та проведення виплат, адресне надання пільг ветеранам, реалізація права на житло, пенсійне забезпечення та запровадження ефективної системи медичного забезпечення, реабілітації та психічного здоров’я. Однак не слід розглядати нове Міністерство у справах ветеранів як Мінсоцполітики. Адже головне завдання нового відомства – стимулювання людини повернутися до активного способу життя.

До ініціативи створення міністерства долучились і громадські активісти. Так, правозахисна організація «Юридична сотня», яку очолює Леся Василенко, працює за кількома напрямами, а також відвідує різні міста країни, щоб зорієнтуватись у ситуації із захистом ветеранів на місцях і зрозуміти, як саме ветерани і місцева влада розуміють роботу майбутнього міністерства ветеранів.

«Група працює за чотирма напрямами: соціальна підтримка ветеранів; медичне забезпечення ветеранів; вшанування пам’яті захисників, формування образу ветерана та взаємодія з громадськістю; розроблення структури та напрямів діяльності майбутнього Міністерства. Ми провели близько двохсот консультацій із ветеранськими спілками та тими, хто надає ветеранам послуги», – зазначила Л. Василенко.

Старі проблеми нового відомства

Наразі для створення міністерства і початку його роботи необхідним є призначення міністра майбутнього відомства. Проте питання, хто отримає цю посаду та кого там хоче бачити громадськість, досі залишається відкритим.

Щодо кадрового забезпечення міністерства, то воно має складатися мінімум на 30 % з самих ветеранів.

Спершу багато хто бачив на цій посаді народного депутата А. Третьякова (БПП), оскільки він активно займався цим проектом. Проте сам депутат заявив, що не має таких планів.

У червні цього року фракція БПП підтримала кандидатуру І. Фріз на цю посаду. Народна депутатка брала участь у просуванні та підтримувала законопроект щодо створення Сил спеціальних операцій. Крім цього, І. Фріз очолює постійну делегацію України до Парламентської асамблеї НАТО. Однак прем’єр-міністр В. Гройсман виступив проти кандидатури І. Фріз та не поспішає зі створенням нового відомства, оскільки воно претендує на частину повноважень Міністерства соціальної політики, яке очолює його соратник А. Рева.

Також на посаду керівника претендентами були екс-прем’єр Криму С. Куніцин та В. Манько, який є головою громадської організації «Єдиний союз патріотів України». Так, В. Манько виграв конкурс, але його призначення призвело до протесту з боку ветеранів, оскільки у цього претендента є кримінальне минуле, і взагалі конкурс був непрозорим. Із закликом, щоб не призначати В. Манька, демобілізовані військові звернулись до уряду.

Отже, наразі досі немає однозначного претендента на посаду міністра з питань ветеранів. Ведеться політична боротьба за сферу впливу. А міністерство має запрацювати вже на початку наступного року.

Ольга Ліхобабіна