РАЗОМ ЛЕГШЕ, РАЗОМ СИЛЬНІШЕ

Медреформа в дії: кому стане легше?

1 липня в Україні повною мірою розпочинається медична реформа. Вона стартувала у 2017 році, а ключові етапи триватимуть аж до 2020-го. Реформа передбачає прозорість і доступність медичного обслуговування для кожного українця. Та чи будуть насправді гроші «ходити за пацієнтами» та як не втратити можливість безкоштовного лікування?     

Початком медичної реформи можна вважати впровадження системи реімбурсації, що відбулась ще у квітні 2017 року. Програма «Доступні ліки» дала змогу пацієнтам отримувати безкоштовні ліки (або ж з доплатою) від серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та бронхіальної астми. А з липня того ж року у тестовому режимі працює електронна система eHealth, яка згодом дозволить зберігати в електронному форматі усю документацію, в тому числі й медичні картки пацієнтів. Але 1 квітня 2018 року можна вважати серйозним етапом медичної реформи, адже саме тоді розпочалась кампанія підписання договорів між пацієнтами та лікарями.

Як обрати власного лікаря

Згідно з положеннями реформи, для отримання медичної допомоги у будь-яких випадках пацієнтам буде необхідно спочатку звернутись до сімейного лікаря. Тому підписання договору з лікарем первинної медичної допомоги є обов’язковим для кожного українця.        

На початку пацієнт обирає для себе сімейного лікаря. Розпізнати заклади, які можуть підписувати декларації, можна за спеціальною наліпкою – «Тут можна обрати свого лікаря». Під час звернення до медустанови при собі необхідно мати документи, що посвідчують особу громадянина: паспорт та ідентифікаційний код, а також мобільний телефон.

Після цього лікар вносить усі особисті дані та контактний телефон пацієнта до системи eHealth. Таким чином, декларація підписується виключно в електронному форматі, без жодних бланків та печаток. Під час процедури діятиме система підтвердження особи за допомогою СМС-коду, який надходитиме на мобільний телефон пацієнта. Це допоможе запобігти спробам шахрайства.     

Якщо підтвердження пройшло успішно, лікар роздруковує екземпляр декларації для перевірки даних. У випадку, якщо вся інформація відповідає дійсності, співробітник медустанови роздруковує ще один екземпляр, ідентичний перевіреному. Тоді пацієнт ставить підпис на обох примірниках, один з яких забирає собі, інший же лишається у лікаря. Наприкінці уповноважена особа медустанови повинна накласти електронний цифровий підпис на декларацію і направити її в систему eHealth.   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Донецька прописка не завадить

Медреформа надає можливість кожному громадянину обирати для себе сімейного лікаря незалежно від місця реєстрації чи проживання. Таким чином,  переселенці з Донбасу та Криму можуть звертатись до будь-якого терапевта або сімейного лікаря, не беручи до уваги прописку або місце реєстрації. Для отримання допомоги не потрібні жодні документи, крім паспорта та ідентифікаційного коду, в тому числі й довідка про реєстрацію внутрішньо переміщеної особи.   

Часу для підписання декларації в українців достатньо. Зробити це можна до 1 січня 2019 року. Якщо ж не зробити це до визначених термінів, доведеться сплачувати власні кошти за медпослуги на первинному рівні.

Укласти договір повинен кожен член родини. При цьому, діти можуть обслуговуватись разом із батьками у сімейного лікаря або у педіатра. У випадку, якщо вас не влаштовує лікар, є можливість підписати документ із іншим. Крім цього, немає обмежень у виборі спеціаліста. Можна звернутись до лікаря приватної клініки, якщо цей заклад підписав договір з Національною службою охорони здоров’я.

Наразі існує лише дві причини, за яких вам можуть відмовити у підписанні декларації. Перша – відсутність підключення медичного закладу до електронної систему охорони здоров’я. Друга – лікар, якого ви обрали, вже набрав максимальну кількість пацієнтів. Наприклад, сімейний лікар може обслуговувати 1800 пацієнтів, терапевт – 2000, а педіатр – 900. Однак, кількість пацієнтів в одного лікаря може перевищуватись у сільській місцевості. Це пов’язано із соціально-демографічними, інфраструктурними та іншими особливостями території. Це питання контролюватиме Національна служба охорони здоров’я задля того, щоб ніхто не залишився без медичної допомоги.

Після того, як лікарня уклала договір із Національною службою здоров’я, держава починає сплачувати гроші. За кожного дорослого пацієнта лікар отримуватиме 370 грн, а за кожну дитину та пенсіонера – 750 грн. Держава покриватиме витрати на оренду кабінету, оплату роботи лікаря та медсестри, витратні матеріали та часткове покриття аналізів. Своєю чергою, пацієнт зможе отримувати первинну медичну допомогу за рахунок державних коштів. Але із 2020 року потрапити на прийом до таких лікарів як гінеколог, окуліст, дерматолог або ж іншого профільного спеціаліста можна буде лише за скеруванням сімейного лікаря. Звернення з власної ініціативи доведеться оплатити самостійно.

Учасникам АТО – більше безкоштовних послуг

Оскільки медична реформа передбачає перехід до системи солідарного медичного страхування, головною тезою є те, що «гроші ходитимуть за пацієнтом». Тож на відміну від попереднього фінансування, яке виділялось на лікарню, після реформи кошти будуть надходити на кожну людину окремо.  

Пільги, передбачені Законом «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» й надалі залишаються дійсними. Проте ветерани та учасники АТО, а також волонтери, що отримали  інвалідність під час бойових дій, зможуть отримати більше безкоштовних послуг. Держава обіцяє повністю профінансувати послуги із списку «спільної оплати». Серед таких: лікування поранень, контузій або каліцтв, що були отримані на Донбасі.

Крім цього, невдовзі ветерани бойових дій на Сході України зможуть отримувати психологічну допомогу на локальному рівні — у звичайній поліклініці. Адже поки що за психологічною підтримкою бійці вимушені звертатись до психіатричної клініки.   

Такі зміни є дуже важливими. Наприклад, у повідомленнях Міністерства охорони здоров’я йдеться про те, що згідно зі світовою статистикою, від 8% до 30% ветеранів з різних країн світу зіштовхуються із посттравматичним стресовим розладом і потребують лікування, реабілітації та підтримки для повернення у громаду. Тож доступ до підтримки психічного здоров’я на первинному рівні медичної допомоги допоможе у подоланні низки проблем. А ветерани не залишатимуться сам на сам зі своїми проблемами, а знатимуть, куди звертатись по допомогу.    

Ольга Лихобабина