РАЗОМ ЛЕГШЕ, РАЗОМ СИЛЬНІШЕ

Масляна: історія, традиції, рецепти

Масляна… Багато таємниць зібрано навколо цього свята. Але чим воно є для українців? Чи можемо ми святкувати Масляну та кому насправді вона «належить»?

З давніх-давен фактором, який завжди об’єднував українців, були свята. Під час них між собою могли помиритися як давні вороги, так і ті, хто втратили зв’язок зовсім нещодавно. Зважаючи на такий менталітет українців, не можна упускати і першого весняного циклу свят, який у народі називають Масляною.

Масляна – одне з найстаріших слов’янських свят. І це не лише млинці, до яких ми так звикли у тиждень перед початком Великого посту. В дохристиянські часи це був своєрідний обряд проводів зими та радісного пробудження природи з приходом весни. Давні слов’яни були язичниками, тому в дні Масляної вшановували Сонце, яке несло тепло та пробуджувало природу. Вони готували жертовний хліб для богів, які правили Сонцем, у вигляді млинців. Адже саме ця страва схожа на найбільше небесне світило.

Перші згадки про свято Масляної датуються IV ст. н.е. Варто знати, що календарі, в яких було знайдено ці згадки, із села Ромашки Київської області та Лепесівки – сучасної Хмельниччини. Зважаючи на цей факт та на те, що свято було спільним для всіх язичників, можна спростувати міф, що це «исконно русский праздник». Українці певною мірою мають навіть більше прав на нього.

Але Масляну активно святкували не лише за часів язичництва. Продовжили її святкування і після запровадження Володимиром Великим християнства. Свято користувалося популярністю та мало велике значення для населення. Православна церква цим скористалася та з розумом підійшла до змін у релігійній сфері суспільства, не відштовхнувши народних традицій. Саме тому до наших днів збереглися деякі із тих, які були введені ще нашими пращурами.

Сьогодні Масляна є одним із церковних свят і називається М’ясопусним або Сиропусним тижнем. У останній тиждень перед Великим постом з раціону харчування вилучалися м’ясні продукти, але молочні вживати ще можна було. Ось звідси й пішла назва «Масляна». У наш час Масляна не має чіткої дати святкування, бо залежить від найголовнішого християнського свята – Великодня. Проте в дохристиянські часи її святкували в період весняного рівнодення.

Окрім традиційної назви свята, існує і альтернативна – Бабський тиждень. І святкують його не лише в Україні, а й у Білорусі, Данії та навіть Англії. Звичайно, усі народи мають свої традиції. Так, в Україні цей тиждень є суто жіночим. І це не проста випадковість. Весна, яку колись під час Масляної закликали наші предки, уособлювала образ жінки. Таким чином, щоб не розсердити вибагливу панночку-весну, протягом святкування Масляної чоловіки повинні були терпляче витримувати усі жіночі вибрики та догоджати їм.

Давні слов’яни були дуже релігійними людьми як у часи язичництва, так і у часи християнства. Отож один із головних звичаїв під час Масляної у давні часи полягав у тому, щоб перший спечений млинець мав бути за упокій душ усіх родичів, які відійшли з цього світу. Його традиційно віддавали убогим людям або ж залишали на підвіконні, щоб душі померлих могли ним почастуватися.

Ще з одним звичаєм, який був чи не першим, пов’язана назва Колодій. Дехто ототожнює її із назвою свята Масляна, але насправді це різні речі. Отож, Колодій – це тиждень, протягом котрого жінки проводили дивовижний обряд – «колодкового життя». Неодруженим хлопцям та дівчатам до ноги прив’язували дерев’яну колодку на знак покарання або засудження за те, що вони ще не одружилися. Ця колодка ніби символізувала людину – пару для незаміжніх. У понеділок колодка «народжувалася», у вівторок проводили її «хрещення», у середу вона «переживала» всі інші моменти свого короткого «життя». В четвер колодка «помирала», в п’ятницю її «хоронили», а в суботу «оплакували». Для того, щоб не ходити по селу із колодкою біля ноги, молоді люди часто відкуповувалися від цього.

Ще однією традицією, яку відносять до поминальних, є «взяття» сніжного міста або кулачні бої. Зараз такі ігри майже безневинні. Але колись вони були дуже небезпечні для життя. Пролиття крові під час таких боїв у часи язичництва вважалося навіть своєрідною жертвою богам. Так само жертвою вважалося і спалення опудала зими – цей обряд проводили в кінці свята, а попіл чучела розвіювали полем, тим самим освячуючи землю для весни.

Оскільки назва свята говорить сама за себе, то не важко зрозуміти, що головним атрибутом свята є млинці. Млинці – це слов’янське слово, а його вимова дуже схожа у багатьох народів. Так, у наших сусідів болгар воно звучить як «млин». Не дивлячись на простий склад страви, млинець потребує від господині особливої уваги та терпіння. А іноді і років практики.

Існує безліч рецептів млинців. Але якщо говорити про якісь унікальні з різних куточків нашої країни, то їх не існує. Адже кожна господиня пече та начиняє їх по-своєму. Однак ми все ж таки ми знайшли один із найпопулярніших рецептів, щоб ви могли насолодитися млинцями під час Масляної сповна.

Млинці традиційні

Інгредієнти:

0,5 л молока,

3 яйця,

200 г борошна,

1 ст. ложка цукру,

2 ст. ложки олії,

1 ст. ложка вершкового масла,

щіпка солі.

Приготування:

1. З’єднайте яйця, сіль, цукор, просіяне борошно і трохи молока та ретельно перемішайте вінчиком або міксером до однорідної маси. Потім потроху додавайте молоко, постійно помішуючи тісто, щоб не було грудок.

2. Наприкінці додайте половину олії, щоб у процесі смаження млинці не приставали до сковороди. Крім того, в цьому випадку олії для смаження потрібно буде набагато менше.

3. Тісто для млинців по густоті має вийти, як рідка сметана, але не занадто рідким і без грудочок.

4. Добре розігрійте сковороду і трохи змастіть її олією. Ополоником налийте у центр сковороди тісто і, трохи нахиляючи сковорідку в різні боки, розподіліть тісто по всій її площині.

5. Смажте млинці на середньому вогні по 1-2 хвилини з обох боків, поки вони не зарум’яняться. Млинці дуже ніжні та тоненькі, тому перевертати їх потрібно обережно, щоб не порвати.

6. Перший млинець завжди вийде грудкою – це закон, тож навіть не переймайтеся з цього приводу. Готові млинці викладайте на тарілку, трохи змащуючи їх вершковим маслом, щоб вони не злиплися.

7. Подавайте млинці з начинкою або ж зі сметаною, варенням чи медом.

Отже, готуйтеся до Масляної заздалегідь та не забудьте придбати усі потрібні інгредієнти для млинців. Адже без них свято не буде святом!

Московець Наталія