РАЗОМ ЛЕГШЕ, РАЗОМ СИЛЬНІШЕ

Спецпроект

Спецпроект

Тетяна Перетятько: «Моє життя продовжується, бо в кожному пораненому бачу свого сина»

Тетяна Перетятько: «Моє життя продовжується, бо в кожному пораненому бачу свого сина»

Мама Героя, Новини
            Рівно чотири роки пройшло з того моменту, коли Тетяна Перетятько дізналася про поранення свого сина Романа. 44 дні лікарі боролися за його життя, але врятувати добровольця «Азова» так і не вдалося. Про те, як пережити смерть своєї дитини та чому потрібно переборювати себе і дарувати невитрачену любов іншим, ми поговорили з напередодні річниці Іловайського котла. Коли почалися події на Майдані, Ромчикові був 31 рік. Він там був з самого початку і до кінця. Тоді з ним були хлопці з нашого міста. Як були вони вп’ятьох «майданівцями», так і пішли добровольцями. Але йшли вони не всі разом, а маленькими групками. Спочатку один поїхав, його зачислили до «Азова». Тоді ще двоє, а там вже і наш Ромчик. Вийшло так, що вони були першими з усіх хлопців, яких офіційно оформили. Ром
«Спасибо, пацаны, что приехали помогать мне освобождать мой дом»

«Спасибо, пацаны, что приехали помогать мне освобождать мой дом»

Новини, Сильные духом
Николай Анацкий родился и вырос в Донецкой области. Он дождался освобождения своего родного Бахмута (тогда еще Артемовска). А когда российские танки вошли в Иловайск, пошел добровольцем в батальон «Донбасс». 2,5 года воевал в самых горячих точках востока Украины. Сейчас Николай Анацкий – младший лейтенант батальона имени Кульчицкого, офицер группы информации и коммуникации Национальной гвардии Украины. Его история – о том, как война влияет на жизнь людей, меняет их судьбы и взгляды. Воспитывает человечность и помогает стать лучше. Артемовск. Вечер. Закат был красный-красный, все в таких горячих тонах. Услышали приближающийся гул. Вышли на улицу все вместе – все, кто остался в городе. Все смотрели в одну сторону. В город заезжала колонна украинских военных. Внутри было такое облегчени
Жага до волі, яку не зламати

Жага до волі, яку не зламати

Сильные духом
Як і багато інших хлопців, він починав свій шлях на війні ще з Майдану. Спочатку привозив волонтерську допомогу протестувальникам у центрі Києва, потім робив те саме, але вже для добровольців на Сході. А тоді в один момент зрозумів, що не може залишатися осторонь і, покинувши вдома власний бізнес, пішов добровольцем на Донбас. Про шлях на війну, знайомство з Ісою Мунаєвим та мотивацію попри все залишатися жити в Україні ми поспілкувалися з добровольцем батальйону «Донбас» Євгеном Почверуком з позивним «Джон». Допомога Майдану та АТО Починаючи з перших днів Майдану, я був волонтером. Возив людей, їжу, медикаменти, намети, каремати, дрова. Тоді я був приватним підприємцем у Вінниці, і дуже багато моїх друзів підтримувало революцію, зокрема і матеріально. Згодом ми об’єдналися з власни
Потрібна робота? Приїжджай до нас!

Потрібна робота? Приїжджай до нас!

Сильные духом
В Україні створено першу будівельну групу для працевлаштування учасників АТО Щоб отримати роботу, потрібно бути у належному емоційному та фізичному стані. А щоб бути у належному стані – потрібна робота і постійний дохід… Замкнуте коло? А от і ні! Як підтверджує досвід учасників АТО Олексія Тео і Дмитра Герасимова, а разом з ними волонтера Владислава Нікітчука – вихід є. Чоловіки першими в Україні заснували Будівельну Тактичну Групу –  проект соціальної адаптації ветеранів через працевлаштування. Чому б не створити робочі місця самим собі? Так три місяці тому сказав собі один із засновників проекту, волонтер з перших днів війни Владислав Нікітчук. Сказав – і зробив. Теперішній колега Владислава, Олексій Тео захоплено розповідає: «Проект розпочався дуже цікаво. І можна сказа
Медовий бізнес для бійців АТО: виготовлено з любов’ю

Медовий бізнес для бійців АТО: виготовлено з любов’ю

Новини, Працевлаштування ветеранів
Кооператив «ФронтМед» пропонує широкий асортимент натурального меду, а також десертів із різними начинками. Колишні бійці АТО виготовляють натуральну продукцію та звикають до повернення у буденне життя. У серпні 2017 року на Хмельниччині стартував підприємницький проект для бійців АТО та їхніх родин – кооператив «ФронтМед». Поштовхом для його створення стала програма реабілітації воїнів – «Школа соціальної апітерапії». Протягом дев’яти місяців бійці опановували тонкощі ведення бджільництва та технологію виробництва медової продукції. Ініціативу підтримали Український кооперативний альянс разом із польським представництвом. Також до нього долучились підприємці, бджолярі та арт-терапевти. Робота до душі – найкраща адаптація Після повернення зі Сходу України бійцям складно ада
С фронта – в министерство

С фронта – в министерство

Новини, Працевлаштування ветеранів
Верховная Рада Украины ввела дистанционный учебный курс для ветеранов АТО Курс ориентирован на повышение конкурентного образовательного уровня ветеранов АТО, предоставление им дополнительных системных знаний и навыков о специфике государственного управления в Украине. Слушатели будут изучать конституционное и административное право, стратегию развития Украины, ознакомятся з навыками государственного управления и госслужбы. Выпускники курса получат сертификаты об обучении и будут допущены к прохождению конкурса для дальнейшей работы на должностях государственной службы. Обучение платное – 1285,9 гривен. При этом ветеранам необходимо оплатить только 30% стоимости курса – 385 гривен. Первая волна обучения пройдет с 22 июня по 23 июля. Вторая — с 27 августа по 28 сентября. Подать зая
Жить дальше, продолжая дело наших детей

Жить дальше, продолжая дело наших детей

Мама Героя
Мама погибшего героя батальона «Донбасс» Костантина Малухина с позывным «Марьячи» долгое время не могла смириться со своей утратой. Но спустя два года Ольга Григорьевна поняла, что жизнь продолжается, и стала активно заниматься общественной деятельностью. Сейчас она не только состоит в общественной организации «Объединение матерей и жен бойцов участников АТО», но и является членом комиссии при Департаменте социальной политики Киевской городской администрации, активно отстаивает права матерей погибших Героев. О том, как пережить смерть своего сына, прийти в себя и продолжить жить, помогая другим смириться с горем утраты, читайте далее. Научиться жить после потери Сейчас мое кредо жизни – это фраза одного философа, который сказал, что «нужно научиться переживать то, чего нельзя избежат
Ніхто на цій землі не житиме вічно

Ніхто на цій землі не житиме вічно

Мама Героя, Новини
Коли у процесі виховання батьки закладають у свого сина правильні цінності та принципи, є дуже великий шанс, що з маленького хлопчика, який в дитинстві ховався за маму, виросте відважний чоловік, який, заради своїх рідних та Батьківщини, готовий віддати найцінніше – власне життя. Саме таким виріс Максим Сухенко. Після анексії  Криму він добровольцем пішов на війну, бо не знав, як у цій ситуації можна діяти по-іншому. Про те, як тайком поїхав на Донбас та чим на війні допомогло його хобі, нам розповіла мати загиблого героя Ніна Степанівна. Юний хімік У школу Максим пішов, коли йому ще не було семи років. А тоді всі діти йшли до школи саме у сім. Проте це не заважало йому старанно вчитися. Скільки пам’ятаю, він завжди був хорошистом. Коли почали вивчати хімію та біологію, Максим сильно
«Мирне життя наступить лише, коли ми покажемо свою силу»

«Мирне життя наступить лише, коли ми покажемо свою силу»

Сильные духом
З бійцем 30-ої окремої механізованої бригади Олександром Ламбурським, позивний «Моряк», зустрічаємся у символічний для нього День добровольця в одній зі шкіл Києва. Тут проходитиме захід для школярів, де Олександр матиме змогу розповісти про «свою» війну, прочитати дітям вірші та заспівати пісні, на які його надихнули пережиті у зоні АТО ситуації. Про те, чому війна була давньою мрією «Моряка» та як вона змінила його життя, читайте далі. Бути волонтером – призначення, а не вибір Під час Майдану належав до Афганської сотні, але, в більшій мірі, був волонтером. Точніше починав, як волонтер, бо мав роботу і працювати потрібно було багато. Хтось же повинен був привозити на Майдан продукти, бензин, масло і теплі речі. Іноді навіть приходив до хлопців, а вони мене виганяли зі словами «йди
А хто подумає про матерів?!

А хто подумає про матерів?!

Мама Героя
Щодня ми чуємо суху статистику втрат на війні і вже навіть звикли до неї. Найхоробріші сини та доньки віддають свої життя за наш мир та спокій. Але чи задумувалися ви про тих, хто виховував цих відважних людей? Чи думали, як воно –  отримати звістку про загибель своєї дитини? Більшість із нас навіть уявити не може, наскільки складно прийняти те, чого боїшся найбільше у житті. Ми зовсім не знаємо, що переживають матері, які залишилися один на один зі своїм горем. Адже часто вони дійсно залишаються одні-однісінькі у цьому світі. І ні держава, ні суспільство ніяк не намагаються дійсно полегшити їхнє життя. Про те, як не втратити жагу до життя та наскільки важливою є підтримка від людей, нам розповіла мати захисника Донецького аеропорту Раїса Олексіївна Марченко. Про повагу та щирість Альоша