РАЗОМ ЛЕГШЕ, РАЗОМ СИЛЬНІШЕ

Сильные духом

Спецпроект

Іловайськ, яким його пам’ятають добровольці. Частина 3

Іловайськ, яким його пам’ятають добровольці. Частина 3

Новини, Сильные духом
Анатолій Віногродський, позивний «Гал»: «Якщо ми їх не зупинимо, вони можуть дійти до Києва»  Вперше я прийшов у військкомат 7 березня 2014-го. Коли почув про початок часткової мобілізації. Але я – військово-морський офіцер, плюс мені тоді було 55 років. Так що сказали: відпочивай, потрібен будеш – покличемо... Я так легко не здаюся, тому кілька разів звертався до Семена Семенченка у Facebook, заповнював різні анкети. І 26 червня мені прийшов виклик. Одразу після нього я вирушив на підготовку. Коли йшов воювати на Донбас, діти відмовляли. Мовляв, нехай ідуть молоді. Але дружина мене підтримувала, бо знала – коли я кажу «ні», сперечатися марно. Зав’язка в Іловайську почалася ще 10 серпня, коли наші бійці вперше штурмували місто. Тоді Іловайськ був під сепаратистами. Але для укра
Іловайськ, яким його пам’ятають добровольці. Частина 2

Іловайськ, яким його пам’ятають добровольці. Частина 2

Новини, Сильные духом
Олександр Федорченко, позивний «Брест»:  «Було бажання дорожче продати своє життя» На початку війни на Донбасі я дуже недовірливо спостерігав за ситуацією. Думав, пограються, і все закінчиться. Батьки тоді мені весь час говорили, мовляв, як я можу так байдуже ставитися до того, що відбувається. Але я не бачив, як мої вміння можна використати на війні. А коли в новинах передали, що 40 КАМАЗів з бойовиками перетнули кордон нашої держави, – зібрав речі і поїхав... В армії я був механіком-водієм танка. А коли прийшов у «Донбас», танками там і не пахло. Тому пішов у БТРщики, був командиром машини БТР. У нашого підрозділу була БРДМ без озброєння. Ми називали її «броньованим таксі». Потрапити в наш бронетанковий взвод було не так просто. Я ходив до керівництва п’ять або шість разів, пере
Повернутися з пекла Іловайськ, яким його пам’ятають добровольці

Повернутися з пекла Іловайськ, яким його пам’ятають добровольці

Новини, Сильные духом
Про Іловайський котел, який став справжнім пеклом для українських добровольців, знає кожен українець. Навіть  школярі, які у 2014 році були ще геть малими, і ті знають про трагічні події на Донбасі того літа. І щоб не забувати уроків, які дав Іловайськ ціною сотень життів українців, на честь четвертої річниці тих подій ми підготували для вас три історії добровольців батальйону «Донбас», яким вдалося вирватися з оточення і залишитися живими. Спілкувалася Таня Люта   Сергій Ружицький, позивний «Тезка»: «Це те, що називається досвідом» Від початку бойових дій на Сході України я не одразу усвідомив, що це не просто якісь місцеві розбірки. А коли зрозумів, що до цього дійсно причетна Росія, виникло бажання якщо не взяти участь, то хоча б не лишатись осторонь. Я подзвонив хл
«Спасибо, пацаны, что приехали помогать мне освобождать мой дом»

«Спасибо, пацаны, что приехали помогать мне освобождать мой дом»

Новини, Сильные духом
Николай Анацкий родился и вырос в Донецкой области. Он дождался освобождения своего родного Бахмута (тогда еще Артемовска). А когда российские танки вошли в Иловайск, пошел добровольцем в батальон «Донбасс». 2,5 года воевал в самых горячих точках востока Украины. Сейчас Николай Анацкий – младший лейтенант батальона имени Кульчицкого, офицер группы информации и коммуникации Национальной гвардии Украины. Его история – о том, как война влияет на жизнь людей, меняет их судьбы и взгляды. Воспитывает человечность и помогает стать лучше. Артемовск. Вечер. Закат был красный-красный, все в таких горячих тонах. Услышали приближающийся гул. Вышли на улицу все вместе – все, кто остался в городе. Все смотрели в одну сторону. В город заезжала колонна украинских военных. Внутри было такое облегчени
Жага до волі, яку не зламати

Жага до волі, яку не зламати

Сильные духом
Як і багато інших хлопців, він починав свій шлях на війні ще з Майдану. Спочатку привозив волонтерську допомогу протестувальникам у центрі Києва, потім робив те саме, але вже для добровольців на Сході. А тоді в один момент зрозумів, що не може залишатися осторонь і, покинувши вдома власний бізнес, пішов добровольцем на Донбас. Про шлях на війну, знайомство з Ісою Мунаєвим та мотивацію попри все залишатися жити в Україні ми поспілкувалися з добровольцем батальйону «Донбас» Євгеном Почверуком з позивним «Джон». Допомога Майдану та АТО Починаючи з перших днів Майдану, я був волонтером. Возив людей, їжу, медикаменти, намети, каремати, дрова. Тоді я був приватним підприємцем у Вінниці, і дуже багато моїх друзів підтримувало революцію, зокрема і матеріально. Згодом ми об’єдналися з власни
Потрібна робота? Приїжджай до нас!

Потрібна робота? Приїжджай до нас!

Сильные духом
В Україні створено першу будівельну групу для працевлаштування учасників АТО Щоб отримати роботу, потрібно бути у належному емоційному та фізичному стані. А щоб бути у належному стані – потрібна робота і постійний дохід… Замкнуте коло? А от і ні! Як підтверджує досвід учасників АТО Олексія Тео і Дмитра Герасимова, а разом з ними волонтера Владислава Нікітчука – вихід є. Чоловіки першими в Україні заснували Будівельну Тактичну Групу –  проект соціальної адаптації ветеранів через працевлаштування. Чому б не створити робочі місця самим собі? Так три місяці тому сказав собі один із засновників проекту, волонтер з перших днів війни Владислав Нікітчук. Сказав – і зробив. Теперішній колега Владислава, Олексій Тео захоплено розповідає: «Проект розпочався дуже цікаво. І можна сказа
«Мирне життя наступить лише, коли ми покажемо свою силу»

«Мирне життя наступить лише, коли ми покажемо свою силу»

Сильные духом
З бійцем 30-ої окремої механізованої бригади Олександром Ламбурським, позивний «Моряк», зустрічаємся у символічний для нього День добровольця в одній зі шкіл Києва. Тут проходитиме захід для школярів, де Олександр матиме змогу розповісти про «свою» війну, прочитати дітям вірші та заспівати пісні, на які його надихнули пережиті у зоні АТО ситуації. Про те, чому війна була давньою мрією «Моряка» та як вона змінила його життя, читайте далі. Бути волонтером – призначення, а не вибір Під час Майдану належав до Афганської сотні, але, в більшій мірі, був волонтером. Точніше починав, як волонтер, бо мав роботу і працювати потрібно було багато. Хтось же повинен був привозити на Майдан продукти, бензин, масло і теплі речі. Іноді навіть приходив до хлопців, а вони мене виганяли зі словами «йди
Пока мы сами не закончим войну, она не закончится

Пока мы сами не закончим войну, она не закончится

Сильные духом
До войны доброволец батальона «Донбасс» с позывным «Якут» жил в Запорожье и занимался своим бизнесом. Когда началась революция, он даже подумать не мог, что через несколько месяцев будет с оружием в руках защищать свою страну от врага. Но судьба – дама непредсказуемая. Никогда не знаешь, что будет с тобой завтра. О том, что стало главной причиной, по которой «Якут» вступил в батальон «Донбасс», и почему он до сих пор не может пройтись по обычному школьному двору в Попасной, читайте в интервью с добровольцем. «До середины декабря Майдан и революция мне были как-то все равно. Я в то время занимался бизнесом, была куча заказов. Ночью в 2 часа приходил, а в 7 утра уже уходил. Не было когда думать о свержении власти и смене политического режима. А потом я как-то пошел на акцию под мэрию. Там н
У кожного можуть бути свої Крути

У кожного можуть бути свої Крути

Сильные духом
Якщо ви відчуваєте, що потрібні зараз в іншому місці – дійте. Навіть, коли сім’я не лише не підтримує вас, а й всіляко перешкоджає. Так зробив боєць із позивним «Зорян», який у свої 55 не побоявся добровольцем піти на фронт, щоб захистити рідну країну та розділити тягар війни із тими, хто прийняв таке ж рішення. Вирішив, що більше ніколи у житті не працюватиму на олігархів До війни у мене була мирна професія. За фахом я економіст. З жовтня 2004 року працював у «Трускавецькурорті», що належав компанії, близькій до Бойка. Мав там дуже добре оплачувану посаду, але після Революції гідності не зміг там залишатися. Десь наприкінці травня 2014-го звільнився і вирішив для себе, що більше ніколи у житті не працюватиму на олігархів, які довели країну до крові невинних людей на Майдані. Як тільк
Мужчина – это тот, кто берет в руки оружие

Мужчина – это тот, кто берет в руки оружие

Сильные духом
Сегодня очень часто можно услышать, что добровольческое движение в Украине исчерпало себя. Все чаще люди идут в армию не за идею, а просто как на обычную работу. Все мы прекрасно помним, как летом 2014-го года решающую роль в том, чтобы российские войска не дошли, как минимум, до Киева, сыграли именно убеждения множества людей. Они, не раздумывая, пошли защищать нашу Родину, а теперь память о них канет в лету. Кто-то ушел из армии вообще, кто-то подписал контракт, а кто-то отдал частичку себя на борьбу со справедливостью в мирной жизни. Нельзя точно определить, какой путь правильный, а какой – нет. У каждого своя судьба и свои испытания в жизни. Наш герой – Дмитрий Нахимов – со своего опыта знает, как это пойти служить за идею, пройти горячие точки, подписать контракт, а потом вообще уйти