РАЗОМ ЛЕГШЕ, РАЗОМ СИЛЬНІШЕ

Батьківська шкільна ініциатива. Що це?

Навчання в школі — це праця не тільки учнів, а ще і батьків. Як існують школи, коли держава майже зовсім не піклується про умови, в яких діти отримують освіту.

Новий навчальний рік приніс батькам школярів нові клопоти. І пов’язані вони не тільки із допомогою у виконанні домашніх завдань чи відвідинами батьківських зборів. Адже останнім часом все більше батьків перебирають на себе роль місіонерів у шкільній общині, пропагуючи все нові й нові ідеї покращення якості навчання та умов праці для своїх дітей. На сьогодні в Україні таких от прикладів ініціативності батьків дуже багато. Про більшість із них широкому загалу майже не відомо, адже ЗМІ не можуть розповідати кожну історію зокрема. Не зважаючи на це, про такі речі варто говорити, потрібно, щоб всі знали людей, на яких їм варто рівнятися та у яких їм варто перебирати ініціативу.

Якщо узагальнити усе те, що роблять батьки школярів, то можна сміло говорити: вони – це рушійна сила прогресу шкільної системи, яка у відсотковому співвідношенні внесення новаторств займає більше 50%. Адже держава мало що робить для покращення умов навчання дітей: ремонти у школах та класах, більшою мірою, робляться за благодійні внески батьків, книжок на всіх не вистачає, а викладацький склад іноді не зовсім компетентний. Отак і живемо. Але дякувати Богу, що є такі от ініціативні батьки, яким не байдуже наше майбутнє. Адже майбутнє країни – це її діти та молодь. Саме заради них та наступних поколінь і стараються усі ініціатори змін у системі.

Зокрема, у одній зі шкіл на Івано-Франківщині батьки за власний кошт зробили ремонт у хімічному кабінеті, куди, за допомогою залучених спонсорів, закупили хімічні реагенти та все, що потрібне для проведення практичних занять учнями. Тепер школярі старших класів матимуть шанс на практиці закріпити свої знання, проводити досліди із хімічними реагентами. Раніше такого не було, бо держава школу таким обладнанням не забезпечувала. Десятикласник Олег так коментує цю ситуацію: «Мені дуже імпонують зміни, які ініціювали наші батьки. Адже ми довгий час просили викладачів провести нам хоча б показові досліди, щоб у майбутньому ті, хто підуть навчатися на факультети, де їх будуть проводити, хоча б наглядно знали, що це таке і як з цим поводиться. Я не говорю вже про практичне застосування реагентів та обладнання. Не можу висувати якихось особливих претензій до держави, бо розумію, що зараз ми переживаємо не найкращі часи. Але все ж хотілося б, щоб про нас більше піклувалися високопосадовці. Адже від знань, які ми отримуємо у школі і які є основними підвалинами нашого майбутнього, залежить майбутнє нашої держави».

І ще один цікавий випадок ініціативності батьків було зафіксовано у школі в селі Кармалюковому, що на Вінниччині. Там від удару блискавки приміщення школи зайнялося та у результаті стало не придатним до експлуатації. Чиновники хотіли закрити школу, а дітей перевести на навчання у сусіднє село за десятки кілометрів. Але батьки на такі умови влади не погодилися. Адже це, на їхню думку, заморозило б ремонтні роботи школи, а згодом її б і взагалі закрили. Саме тому, після декількох днів роздумів, батьки та вчителі взялися самотужки відновлювати сільську школу. Правда, приміщення для неї обрали нове – сільську раду. Адже для відновлення школи потрібно близько 7 мільйонів гривень, а на ремонт занедбаного приміщення сільради вони витратили лише 46 тисяч гривень. Гроші збирали самотужки усім селом. Два місяці з ранку до ночі усією громадою вони штукатурили та підмальовували нові класні приміщення. І все для того, щоб їхні діти мали змогу піти до школи у своєму рідному селі.

Ще одним показовим прикладом є вже не батьки, а ініціативна молодь Черкащини. Там у одному із сіл громада, за пропозицією молодих людей, власними силами відремонтувала одну із доріг міста. Долучилися до цієї справи і батьки школярів. «Це центральна вулиця. Діти цією дорогою кожного ранку йдуть до школи. А стан її просто жахливий. Тут яма, через яку можна перечепитися, там з асфальту стирчить якийсь стержень. Діти ж цього не помічають, бо поспішають до школи, не дивлячись собі під ноги. А це, в свою чергу, може стати причиною нещасного випадку. От тому наша молодь і взялася за це. Хлопці її ремонтують. Усі люди всебічно намагаються їм допомогти. Я так само стараюся це зробити, адже моя дитина також ходить щодня до школи. І я усвідомлюю, що це мій прямий обов’язок. Вранці варю хлопцям каву, компот приношу, варениками годую», – каже одна із жительок села, мати п’ятикласниці.

Отож, як ми бачимо, прикладів ініціативності батьків справді чимало. У кожній школі вона проявляється по-різному: хтось робить ремонт у класі, хтось закуповує нове обладнання, а хтось ремонтує дорогу до школи. Це дуже успішна тенденція змін, яка з кожним роком розповсюджується на все більшу і більшу територію України. Нарешті українці перестали чекати на зміни, а почали робити їх власними руками. Адже жодні проблеми, які напосідають на державу, не можуть змусити забути про дітей та їхнє майбутнє. Та й взагалі про усі проблеми, які існують в країні. Бо тільки спільними зусиллями можна подолати усі перешкоди на шляху до успіху!

Автор: Московець Наталія