«АТО закінчиться в травні»

«АТО закінчиться в травні»

Про закінчення АТО у найближчий час, у травні 2018 р., заявив Президент України П. Порошенко під час прес-конференції у Вінниці. Наступними кроками країни повинні стати перехід до іншого формату оборони, відповідно до нового закону про реінтеграцію Донбасу. Яким чином вплине новий закон на ситуацію на Сході України, коли можна очікувати завершення бойових дій насправді?

У травні 2018р. Україна розпочне операцію Об’єднаних сил, яка буде проводитися на території Антитерористичної операції та у майбутньому повністю замінить її. За такі зміни Верховна Рада проголосувала ще у лютому у рамках законопроекту, який у народі назвали законом «про реінтеграцію Донбасу».

Оскільки українська влада не спромоглася назвати війну на Сході України «війною», то згідно із законопроектом, починаючи з 30 квітня цього року на території АТО будуть проводитися  «заходи із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі й стримування збройної агресії РФ». Єдиний плюс у цьому формулюванні це те, що Росію за чотири роки війни нарешті визнали країною-агресором.

Це дуже важливо, що в основу законопроекту покладено визнання Російської федерації «країною-агресором», тобто тією силою, яка здійснює збройну агресії й окупувала частину Донецької та Луганської областей. Так, відповідно до  названого законопроекту саме РФ несе відповідальність за порушення прав місцевого населення до того моменту, поки окупаційні війська не залишать українську територію. Крім того, усі особи, що причетні до збройної агресії з боку Росії або ж самопроголошених адміністрацій, нестимуть кримінальну відповідальність за свої дії.

Наступним важливим кроком, який мав би вплинути на перебіг збройного конфлікту на Сході, є переформатування АТО на «захід із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі й стримування збройної агресії РФ». Та що ж насправді міститься під цією зміненою назвою?

Перший заступник комітету ВРУ з питань безпеки та оборони, народний депутат Семен Семенченко так коментує початок операції Об’єднаних сил: «Перехід АТО в формат операції Об’єднаних сил – це імітація бурхливої діяльності, що скерована на політичний піар Президента України П. Порошенка. Вона скерована на те, щоб відійти від критики, що АТО не мобілізує державу на відсіч збройної агресії та не відповідає Закону України «Про оборону». Цей законопроект лише змінює одне поняття, яке себе дискредитувало, на нове».

У новому законопроекті також значно розширюються повноваження Президента України. Наразі своїм окремим рішенням він визначатиме початок та завершення проведення заходів, за поданням начальника Генштабу ЗСУ, призначатиме командувача Об’єднаних сил, котрий прийматиме усі рішення в зоні проведення заходів нацбезпеки на Донбасі. Якщо врахувати усе вищеперераховане та додати до цього затвердження положення про Об’єднаний штаб, визначення П. Порошенком меж тимчасово окупованих територій на Донбасі, затвердження факту остаточного виведення російських збройних формувань, то, по суті, глава держави матиме такі права, які не передбачені Конституцією України, що викликає певне занепокоєння.

Військовий експерт Святослав Стеценко повідомив, що тепер все офіційно буде керуватись Об’єднаним оперативним штабом, а над ними – Генеральний штаб. Безумовно, це дає можливість покращити оперативність управління, логістику. З іншого боку, оскільки Збройні сили України беруть на себе керівництво, то вони, відповідно до цього закону, беруть на себе і контроль за переміщенням вантажів через лінію зіткнення. Фактично СБУ від цього процесу усувається, а відповідальність, надання дозволів і контроль над цим покладається на військових. Що є дивним, оскільки в країні немає воєнного часу, але така норма передбачена законом. Якщо брати процедуру військового управління і організації логістики, то це дає можливість їх покращити. Але те, що стосується можливостей і завдань, то вони не змінюються.

«Для держави і для більшості цивільного населення ніяких змін не відбудеться. Чому? Тому що завдання залишаються тими самими, і спосіб виконання цих завдань також залишається не змінним. Це позиційна оборона проти противника, який не має значної переваги у силах. Це сидіння в окопах, спостереження, відповідь на вогонь з дозволених керівництвом видів зброї. Тому для країни в цілому ніяких змін не буде. Це вплине на організацію управління та логістику в зоні бойових дій», – зазначив С. Стеценко.

Окрім цього з’явилась нова посада – Командувача Об’єднаних сил ЗСУ. Вона була введена для керування всіма військовими та правоохоронними підрозділами, які залучені до проведення заходів із забезпечення національної оборони України від російського вторгнення.

16 березня 2018 р. Петро Порошенко вперше призначив нового командувача Об’єднаних сил ЗСУ на Донбасі. Ним став генерал-лейтенант Сергій Наєв. Тепер у  його підпорядкуванні перебуває Об’єднаний оперативний штаб Збройних сил. Однак призначення С. Наєва на цю посаду також не змінить хід подій на Донбасі. «Після призначення С. Наєва військова тактика не зміниться ніяким чином, оскільки вона визначається не особистістю командувача, а тими завданнями, які стоять, встановленими формами та способами виконання, а також наявними озброєнням і військовою технікою. Так як ці складові не змінюються, то й тактика не зазнає змін. Оскільки призначення командувача – прерогатива президента, то він для себе зробив вибір. Але потрібно розуміти, що такий вибір завжди, перш за все, є політичним», – підкреслив С. Стеценко.

Лихобабина Ольга

Люта Тетяна

 

Експерти Українського інституту майбутнього (УІМ) з початку року вивчали тему можливого подальшого розвитку подій на Донбасі. Згідно з проведеним дослідженням, є чотири імовірних варіанти розвитку подій:

№ 1 – «Ні війни, ні миру», тобто продовження поточного сценарію ведення бойових дій на Сході в межах Мінських угод. Ймовірність такого майбутнього для Донбасу,  як мінімум, до 2010 року – 75 %

№ 2 – «Повернення Донбасу мирним шляхом», тобто повна амністія, в тому числі бойовиків з боку супротивника, виконання усіх умов Російської Федерації. Ймовірність, що цей сценарій буде застосовано, – 18 %.  При цьому дуже високо зростає ймовірність внутрішнього протистояння, масових акцій супротиву.

№ 3 – «Відмова України від східних територій і їх пряма анексія Росією». Ймовірність – 5 %. Масових протестів буде набагато більше, ніж в попередньому варіанті можливого розвитку ситуації. Ситуація в країні стане небезпечною.

№ 4 – «Повернення Донбасу військовим шляхом» – ймовірність 2 %. За такому сценарію в ході широкомасштабної наступальної компанії загине близько 10 тисяч осіб. А якщо буде втручання РФ, то загальна кількість жертв досягне 300 тисяч осіб.

 

 

 


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *