РАЗОМ ЛЕГШЕ, РАЗОМ СИЛЬНІШЕ

Антикорупційний суд: що це таке?

АНОНС: 20 вересня на Майдані Незалежності в Києві оголосили про початок мобілізації на Всеукраїнську акцію на підтримку ухвалення законів про Антикорупційний суд, обмеження депутатської недоторканності та проведення виборів за відкритими списками.

Зокрема, Єгор Соболєв закликав всіх українців 17 жовтня вийти під Верховну Раду, щоб надихнути народних депутатів на голосування.

Популісти, які говорять про глобальні зміни тут і зараз, не підтримують створення ще однієї структури для боротьби із корупцією. Ті ж, хто думає «на перспективу», розуміють необхідність її створення та ефективної співпраці з іншими органами влади. Антикорупційний суд – чому він потрібний Україні та що це таке?

Однією з глобальних проблем на сьогодні в Україні залишається корупція. Вона пронизує усі сфери українського суспільства – від політики, бізнесу та юриспруденції до системи освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення.

Лише вдумайтеся. У 2016 році міжнародна організація  Transparency International оприлюднила Індекс сприйняття корупції – щорічний рейтинг країн світу, впорядкований за показником рівня корупції відповідно до оцінок підприємців та аналітиків, де зі 176 досліджуваних країн Україна опинилася на 131-му місці («по-сусідству» з Росією та Казахстаном). А вже у квітні 2017 року  їй вдалося очолити «почесний» рейтинг з 41 країни (в тому числі і Африки) за рівнем корумпованості суспільства, створений на основі аналізу міжнародної аудиторської компанії Ernst & Young Global Limited.

Не найкращі державні досягнення, чи не так? І це при тому, що в Україні вже створено чимало антикорупційних органів, зокрема, Національне Антикорупційне Бюро (НАБУ), Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) та Національну агенцію з питань запобігання корупції (НАЗК). Незважаючи на створення таких спеціалізованих інстанцій, сфера впливу корупціонерів на різні галузі державної політики не змінилася. Тому що зараз в українських судах приймаються лише ті рішення, які йдуть на користь аж ніяк не народу та суспільству, а тим, хто може дати більшого хабара.

Розслідуючи факти масштабної корупції на великих державних підприємствах та викриваючи незаконну діяльність посадовців найвищого рівня, Національне антикорупційне бюро довело, що в Україні триває справжня боротьба з корупцією. Саме тому українці з усього світу підтримують діяльність НАБУ, а уряди дружніх держав – ідею створення в Україні Вищого спеціалізованого антикорупційного суду як інституції, здатної доводити до логічного завершення здобутки антикорупційних органів. На цьому наголосив Президент Світового Конґресу Українців (СКУ) Євген Чолій під час візиту до Національного бюро 31 серпня.

 Варто зауважити, що для роботи Вищого Антикорупційного Суду (ВАСУ) не потрібно вносити жодних додаткових правок до Конституції чи інших законодавчих актів, окрім прийняття Закону «Про антикорупційні суди», проект якого зареєстровано у парламенті ще 1 лютого 2017 року.

Очікуваним результатом створення Антикорупційного суду є подолання корупції, перш за все, на державному, а потім і на місцевому рівні. Адже, як видно із рейтингів, які проводять міжнародні аудиторські компанії, країна дійсно загрузла у корупції «по самі вуха». Директор НАБУ Артем Ситник каже, що «створення Антикорупційного суду стане фінальною нотою випробувань для України і українських політиків».

Чому фінальною нотою випробувань, спитаєте ви?! Голова комітету Верховної Ради із запобігання та протидії корупції Єгор Соболєв пояснює це так: «Очікуваний результат від роботи ВАСУ – ув’язнення усіх ТОП-корупціонерів та звільнення країни від панування тих людей, які розглядають посади як спосіб власного збагачення. Ув’язнювати потрібно абсолютно всіх, хто якось до цього причетний. Відправляти за грати, забирати їхнє майно, щоб випалити до тла таке ставлення до влади, яке зараз існує в суспільстві. Потрібно зробити так, щоб кожен народний депутат ще перед його обранням на посаду вже знав, що корупція – це для нього смерть. Щоб кожна людина на високій посаді навіть в думках не могла допустити крадіжки у держави та людей. Щоб  вона розуміла, що за це її одразу заарештують, з ганьбою ув’язнять та ще й відберуть усе майно».

За словами представників робочої групи, яка розробляла законопроект та лобіює його у парламенті, сьогодні прийняття проекту Закону «Про антикорупційні суди» гальмується. Робиться це, бо дуже багато людей у Верховній Раді та за її межами бояться, що Антикорупційний суд спершу прийде саме по них та їхніх «однодумців».

 Президент України Петро Порошенко 15 вересня 2017 р. висловив сподівання, що вже у жовтні в Україні з’явиться антикорупційна палата, а створення відповідного суду ще може зачекати до 2019-2020 років.

Генеральний прокурор Юрій Луценко також проти створення окремого Антикорупційного суду, замість цього він підтримує ідею створення спеціалізованої палати при суді, який вже існує.

Водночас Міжнародна організація Transparency Іntеrnаtіоnаl вважає, що антикорупційна палата при існуючому суді не зможе замінити незалежного Антикорупційного суду в Україні.

Диретор НАБУ А. Ситник вважає, що створення палат у звичайних судах нерозумне і неможливе. «Передбачається, що у Верховному Суді буде окрема антикорупційна палата, яка виконуватиме функцію останньої інстанції для розгляду цих справ, але при цьому має бути створений окремий незалежний суд для розгляду справ про топ-корупцію в першій та апеляційній інстанціях», – зазначив Ситник.

За його словами, створення Вищого антикорупційного суду визначено Конституцією, і дискусії в цьому питанні бути не може. У той же час, механізм створення цього суду не прописаний.

А от колишній держсекретар США Джон Керрі підтримує створення Антикорупційного суду:

«Я хочу відповісти тим, що у нас кожен суд – антикорупційний. І спецпрокурор зараз розслідує справу щодо президента», — наголосив Керрі. Люди зустріли ці слова оплесками.

Підсумовуючи, чи потрібен Україні Антикорупційний суд, можна однозначно відповісти – так.  Заангажовані судді, які сьогодні проводять розслідування справ НАБУ та САП, часто зацікавлені у їхньому однобокому вирішенні та не зможуть приймати чесні рішення, коли з одного боку на терезах Феміди гроші, знайомства та їхнє безтурботне життя, а з іншого – лише справедливість, від якої вони вже встигли відвикнути.

Автор Тетяна Люта